Дари волхвів

Двері відчинилися, Джим увійшов і зачинив їх.

The door opened, and Jim came in and closed it.

Він мав худий і дуже серйозний вигляд.

He looked thin and very serious.

Йому було лише двадцять два, і йому було потрібне нове пальто.

He was only 22, and he needed a new coat.

Джим зупинився біля дверей і подивився на Деллу.

Jim stopped at the door and looked at Della.

У його очах був дивний вираз.

There was a strange look in his eyes.

Це був не гнів і не здивування, і це її налякало.

It was not anger or surprise, and it frightened her.

«Джиме, любий, не дивися на мене так!» — вигукнула Делла.

“Jim, darling, don’t look at me like that!” Della cried.

«Я продала волосся, бо хотіла зробити тобі подарунок».

“I sold my hair because I wanted to give you a present.”

«Моє волосся росте дуже швидко, тож, будь ласка, не сердься».

“My hair grows very fast, so please don’t be angry.”

«Ти обрізала волосся?» — повільно запитав Джим.

“You cut off your hair?” Jim asked slowly.

«Так, я обрізала і продала його», — сказала Делла.

“Yes, I cut it off and sold it,” said Della.

«Хіба ти не любиш мене так само й без нього?»

“Don’t you love me just as much without it?”

Тоді Джим ніби прокинувся й обійняв свою Деллу.

Then Jim seemed to wake up, and he hugged his Della.

Він дістав із кишені пальта невеликий пакунок.

He took a small package out of his coat pocket.

«Ніщо не змусить мене любити тебе менше, Делл», — сказав він.

“Nothing could make me love you less, Dell,” he said.

«Але відкрий це, і ти зрозумієш вираз мого обличчя».

“But open this, and you will understand my face.”

Делла розгорнула пакунок швидкими пальцями.

Della opened the package with quick fingers.

Спершу вона скрикнула від радості, а потім заплакала.

First she screamed with joy, and then she began to cry.

Усередині був набір гарних гребінців для довгого волосся.

Inside was a set of beautiful combs for long hair.

Місяцями Делла дивилася на них у вітрині на Бродвеї.

For months, Della looked at them in a shop window on Broadway.

Вони були дуже дорогі, з маленькими коштовними камінцями по краях.

They were very expensive, with little jewels on the edges.

Тепер вони були її, але довгого волосся вже не було.

Now they were hers, but her long hair was gone.

Делла пригорнула їх до себе й усміхнулася крізь сльози.

Della held them close and smiled through her tears.

«Моє волосся так швидко росте, Джиме!» — сказала вона.

“My hair grows so fast, Jim!” she said.

Потім вона згадала про свій подарунок і простягнула ланцюжок.

Then she remembered her present and held out the chain.

«Дай мені свій годинник, хочу побачити їх разом».

“Give me your watch; I want to see them together.”

Але Джим сів на диван і усміхнувся.

But Jim sat down on the sofa and smiled.

«Делл, давай поки що відкладемо наші подарунки», — сказав він.

“Dell, let’s put our presents away for a while,” he said.

«Я продав годинник, щоб купити тобі гребінці».

“I sold my watch to buy the combs for you.”

Волхви були мудрецями, які принесли дари немовляті Ісусу.

The Magi were wise men who brought gifts to baby Jesus.

Делла і Джим були двома нерозважливими молодими людьми в маленькій квартирі.

Della and Jim were two foolish young people in a small flat.

Вони віддали свої найбільші скарби одне заради одного.

They gave away their greatest treasures for each other.

Але з усіх, хто дарує подарунки, вони були наймудріші.

But of all people who give gifts, they were the wisest.

Вони і є волхви.

They are the Magi.