Щасливий Принц

«Ні, маленька ластівко, — сказав бідний Принц, — тобі треба летіти до Єгипту».

“No, little Swallow,” said the poor Prince, “you must go to Egypt.”

«Я залишуся з тобою назавжди», — сказала Ластівка й заснула біля його ніг.

“I will stay with you always,” said the Swallow, and slept at his feet.

Увесь наступний день вона сиділа на його плечі й розповідала йому історії.

All the next day she sat on his shoulder and told him stories.

«Твої розповіді дивовижні, — сказав Принц, — але людські страждання ще дивовижніші».

“Your stories are marvellous,” said the Prince, “but people’s suffering is more marvellous.”

«Політай над моїм містом, маленька ластівко, і розкажи, що ти бачиш».

“Fly over my city, little Swallow, and tell me what you see.”

Тож вона полетіла над містом і побачила, як багаті бенкетують у гарних будинках.

So she flew over the city and saw rich people feasting in beautiful houses.

Жебраки сиділи біля їхніх воріт, а голодні діти дивилися на темні вулиці.

Beggars sat at their gates, and hungry children looked out at the dark streets.

Під мостом двоє маленьких хлопчиків лежали в обіймах один одного, щоб зігрітися.

Under a bridge two little boys lay in each other’s arms to keep warm.

«Віддай моє золото бідним, листок за листком», — сказав Принц.

“Give my gold to the poor, leaf by leaf,” said the Prince.

Листок за листком вона знімала, аж доки Щасливий Принц не став тьмяним і сірим.

Leaf after leaf she took off, until the Happy Prince looked dull and grey.

Листок за листком вона несла бідним, і личка дітей порожевіли.

Leaf after leaf she brought to the poor, and the children’s faces became rosy.

«Тепер у нас є хліб!» — кричали вони, сміючись і граючись на вулиці.

“We have bread now!” they cried, laughing and playing in the street.

Потім упав сніг, а за снігом прийшов мороз.

Then the snow came, and after the snow came the frost.

Бідній маленькій ластівці ставало дедалі холодніше, але вона не хотіла покидати Принца.

The poor little Swallow grew colder, but she would not leave the Prince.

Нарешті вона зрозуміла, що ось-ось помре.

At last she knew that she was going to die.

«Прощавай, любий Принце, — прошепотіла вона, — можна поцілувати твою руку?»

“Goodbye, dear Prince,” she whispered, “may I kiss your hand?”

«Я радий, що ти нарешті летиш до Єгипту», — сказав Принц.

“I am glad that you are going to Egypt at last,” said the Prince.

«Але ти мусиш поцілувати мене в губи, бо я тебе люблю».

“But you must kiss me on the lips, because I love you.”

«Я лечу не до Єгипту», — сказала Ластівка.

“I am not going to Egypt,” said the Swallow.

«Я лечу до Дому Смерті, брата Сну».

“I am going to the House of Death, the brother of Sleep.”

Вона поцілувала Щасливого Принца в губи й упала мертва до його ніг.

She kissed the Happy Prince on the lips and fell dead at his feet.

У ту мить свинцеве серце з дивним тріском розламалося надвоє.

At that moment the lead heart broke in two with a strange crack.

Рано-вранці наступного дня мер проходив площею разом з міськими радниками.

Early the next morning the Mayor walked in the square with the Town Councillors.

«Боже мій, який пошарпаний Щасливий Принц!» — сказав він.

“Dear me, how shabby the Happy Prince looks!” he said.

«Рубін випав, очей немає, і він уже не золотий».

“The ruby fell out, his eyes are gone, and he is not golden now.”

Тож вони повалили статую.

So they pulled down the statue.

«Уже не гарний — отже, уже не корисний», — сказав професор мистецтвознавства.

“No longer beautiful, no longer useful,” said the Art Professor.

Статую розплавили в печі, але зламане серце не розплавилося.

They melted the statue in a furnace, but the broken heart would not melt.

Тож його викинули на смітник, де лежала мертва Ластівка.

So they threw it on a dust heap, where the dead Swallow lay.

«Принеси мені дві найцінніші речі в місті», — сказав Бог одному з Ангелів.

“Bring me the two most precious things in the city,” God told an Angel.

Ангел приніс Йому свинцеве серце й мертву пташку.

The Angel brought Him the lead heart and the dead bird.

«Ти добре вибрав», — сказав Бог.

“You chose well,” said God.

«У моєму райському саду ця маленька пташка співатиме вічно».

“In my garden of Paradise this little bird will sing for ever.”

«А в моєму золотому місті Щасливий Принц славитиме мене».

“And in my city of gold the Happy Prince will praise me.”