Щасливий Принц

Сльози текли по його золотих щоках і блищали в місячному світлі.

The tears ran down his golden cheeks and shone in the moonlight.

Маленькій ластівці стало його шкода.

The little Swallow felt sorry for him.

«Хто ти?» — запитала вона.

“Who are you?” she asked.

«Я Щасливий Принц».

“I am the Happy Prince.”

«То чому ж ти плачеш?» — запитала вона.

“Why are you crying, then?” she asked.

«Коли я був живий, у мене було людське серце, і я ніколи не плакав».

“When I was alive, I had a human heart, and I never cried.”

«Я жив у палаці Сан-Сусі, куди не могла зайти печаль».

“I lived in the Palace of Sans-Souci, where sadness could not enter.”

«Вдень я грався в саду, а ввечері танцював».

“By day I played in the garden, and in the evening I danced.”

«Сад оточував високий мур, і я ніколи не зазирав за нього».

“A high wall surrounded the garden, and I never looked beyond it.”

«Так я жив, і так я помер».

“So I lived, and so I died.”

«Тепер я стою тут, угорі, і бачу всю потворність мого міста».

“Now I stand up here and see all the ugliness of my city.”

«Моє серце свинцеве, але я не можу перестати плакати».

“My heart is made of lead, but I cannot stop crying.”

«Далеко звідси, — сказав Принц, — на вузькій вуличці стоїть бідний будинок».

“Far away,” the Prince said, “there is a poor house in a narrow street.”

«Біля відчиненого вікна сидить худа втомлена жінка».

“A thin, tired woman sits at the open window.”

«Вона швачка й вишиває квіти на сукні для придворної дами».

“She is a seamstress, sewing flowers on a dress for a court lady.”

«У кутку лежить у ліжку її маленький хворий син».

“In the corner, her little boy lies ill in bed.”

«У нього жар, і він просить апельсинів».

“He has a fever, and he wants oranges.”

«Мати може дати йому лише річкової води».

“His mother has only river water to give him.”

«Маленька ластівко, чи віднесеш ти їй рубін з мого меча?»

“Little Swallow, will you take the ruby from my sword to her?”

«Мої ноги прикріплені до цієї колони, і я не можу рухатися».

“My feet are fixed to this column, and I cannot move.”

«Друзі чекають на мене в Єгипті», — відповіла Ластівка.

“My friends are waiting for me in Egypt,” answered the Swallow.

«Я не люблю хлопчаків, бо двоє з них кидали в мене камінням».

“I do not like boys, because two of them threw stones at me.”

Але Принц виглядав таким сумним, що Ластівка передумала.

But the Prince looked so sad that the Swallow changed her mind.

«Тут дуже холодно, — сказала вона, — але я залишуся на одну ніч».

“It is very cold here,” she said, “but I will stay for one night.”

Вона взяла рубін з меча й полетіла над містом.

She took the ruby from the sword and flew over the town.

Нарешті вона дісталася до бідного будинку й зазирнула досередини.

At last she came to the poor house and looked in.

Хлопчик метався в ліжку від гарячки, а його втомлена мати спала.

The boy tossed and turned in bed with fever, and his tired mother slept.

Ластівка заскочила досередини й поклала рубін біля наперстка жінки.

The Swallow hopped in and put the ruby beside the woman’s thimble.

Потім вона облетіла ліжко й обмахнула крилами чоло хлопчика.

Then she flew around the bed and fanned the boy’s forehead.

«Як мені прохолодно, — сказав хлопчик, — і мені стає краще».

“How cool I feel,” said the boy, “and I am getting better.”

Він солодко заснув.

He fell into a sweet sleep.

Ластівка полетіла назад до Принца й усе йому розповіла.

The Swallow flew back to the Prince and told him everything.

«Дивно, — сказала вона, — але мені тепло, хоча надворі холодно».

“It is curious,” she said, “but I feel warm, although it is cold.”

«Це тому, що ти зробила добру справу», — сказав Принц.

“That is because you did a good deed,” said the Prince.