Егоїстичний велетень
Oscar Wilde · Глава 3 / 4 · 🎧 2 хв
The little boy and the treeХлопчик і дерево
Велетень бачить плачучого хлопчика, розуміє, що був неправий, і руйнує мур.
Хлопчик був надто малий, щоб дотягнутися до гілок дерева.
The boy was too small to reach the branches of the tree.
Він блукав довкола нього й гірко плакав.
He wandered round it, crying bitterly.
Бідне дерево все ще було вкрите памороззю й снігом.
The poor tree was still covered with frost and snow.
Північний Вітер дув і ревів над ним.
The North Wind blew and roared above it.
«Залазь, малюку!» — сказало Дерево й низько нахилило гілки.
“Climb up, little boy!” said the Tree, and bent its branches low.
Але хлопчик був замалий, щоб залізти.
But the boy was too tiny to climb.
Серце Велетня розтануло, коли він дивився на це.
The Giant’s heart melted as he looked out.
«Який же я був егоїст!» — сказав він.
“How selfish I was!” he said.
«Тепер я знаю, чому весна не хотіла приходити сюди».
“Now I know why spring would not come here.”
«Я посаджу цього бідного хлопчика на верхівку дерева».
“I will put that poor little boy on top of the tree.”
«А потім зруйную мур».
“Then I will knock down the wall.”
«Мій сад назавжди стане дитячим майданчиком».
“My garden will be the children’s playground for ever.”
Він щиро шкодував про те, що зробив.
He was truly sorry for what he did.
Він тихо спустився сходами й дуже обережно відчинив вхідні двері.
He crept downstairs and opened the front door very quietly.
Але коли діти побачили його, вони злякалися й побігли геть.
But when the children saw him, they were frightened and ran away.
Одразу в саду знову настала зима.
At once it was winter again in the garden.
Лише маленький хлопчик не побіг, бо його очі були повні сліз.
Only the little boy did not run, because his eyes were full of tears.
Він не бачив, що Велетень наближається.
He did not see the Giant coming.
Велетень тихо підійшов ззаду й ніжно взяв його в долоню.
The Giant came up softly behind him and took him gently in his hand.
Він посадив хлопчика на дерево.
He put the boy up into the tree.
Дерево вмить розцвіло, і птахи прилетіли й заспівали на ньому.
The tree burst into blossom, and the birds came and sang in it.
Хлопчик простягнув руки й обійняв Велетня за шию.
The little boy stretched out his arms and put them round the Giant’s neck.
Потім він поцілував його.
Then he kissed him.
Інші діти побачили, що Велетень більше не злий.
The other children saw that the Giant was not wicked any more.
Вони прибігли назад, і разом з ними повернулася весна.
They came running back, and spring came back with them.
«Тепер це ваш сад, діти», — сказав Велетень.
“It is your garden now, children,” said the Giant.
Він узяв велику сокиру й зруйнував мур.
He took a great axe and knocked down the wall.
Опівдні люди, що йшли на ринок, побачили Велетня, який грався з дітьми.
At noon the people going to market found the Giant playing with the children.
Вони ніколи не бачили гарнішого саду.
They never saw a more beautiful garden.
Цілий день діти гралися, а ввечері прийшли попрощатися.
All day the children played, and in the evening they came to say goodbye.
«А де ваш маленький друг?» — спитав він.
“But where is your little friend?” he asked.
Велетень найбільше любив цього хлопчика, бо той його поцілував.
The Giant loved that boy the best, because he kissed him.
«Ми не знаємо, — відповіли діти, — він пішов».
“We do not know,” answered the children, “he went away.”
Складні слова
| wandered | блукав |
| bitterly | гірко |
| bent | нахилило |
| melted | розтануло |
| knock down | зруйнувати, повалити |
| playground | дитячий майданчик |
| sorry | шкодував, жалкував |
| frightened | налякані |
| softly | тихо, м’яко |
| neck | шия |
| wicked | злий, лихий |
| axe | сокира |